13.03.1490р. Перша згадка про с. Селятин , яке лежить над річкою Сучава .Це одне із найстаріших поселень Буковинської Гуцульщини. Уперше село згадується в грамоті Молдавського князя Стефана III , як власність Путнянського монастиря. Село оточене горами, лісом.
1786р. Селятин відійшов до володінь Австрії.
1843-1844р.р. Участь в антикріпосному повстанні в Русько-Кимполунзькій окрузі.
1848р. Повторне повстання в Русько-Кимполунзькій окрузі.
1864 р. Відкриття початкової школи.
1912 р. Була п’ятикласна школа, пізніше семирічна школа, директором якої до 1937 р. був Оттілло Айсгольц.
1913р. Була збудована залізнична колія організатор будівництва К.В. Таубер. Дана залізниця мала міжнародне значення, по ній рухалися потяги до Відня. На сьогоднішній день збереглася будівля колишнього вокзалу та складські приміщення вокзалу, на якому зберігся надпис румунською мовою «Seletin».
1916р. Брусиловський прорив. Є помітні місця окопів, де проходила лінія фронту.
1939р. Останній рейс потяга, до якого було прикріплено вагон Селянин — Париж відправився до Франції.
16.09. 1940р. Відкрито середню школу з українською мовою викладання. Діяла недовго. Після початку Великої Вітчизняної війни викладання в школі перейшло на румунську мову.
Восени 1940р. Було відкрито дитячі ясла, лікарня на 16 ліжок та клуб. В даний час в селі функціонує лікарська амбулаторія. 2 фельдшерсько-акушерські пункти, сільський будинок культури, дитячий навчальний заклад.
19.09.1944р. Визволення Селятина від фашистів.
1947р. Створена метеорологічна станція, яка функціонує досі.
13.09. 1947р. Створення колгоспу «Зоря Карпат».
1954р. Відкриття санаторію «Селятин» для лікування хворих на туберкульоз. Проіснував до 1959р.
1960р. Відкриття Селятинської школи — інтернат.
